Головна

Акушерство   Анатомія   Анестезіологія   Вакцинопрофілактика   Валеологія   Ветеринарія   Гігієна   Захворювання   Імунологія   Кардіологія   Неврологія   Нефрологія   Онкологія   Оториноларингологія   Офтальмологія   Паразитології   Педіатрія   Перша допомога   Психіатрія   Пульмонологія   Реанімація   Ревматологія   Стоматологія   Терапія   Токсикологія   Травматологія   Урологія   Фармакологія   Фармацевтика   Фізіотерапія   Фтизіатрія   Хірургія   Ендокринологія   Епідеміологія  

ДІАГНОСТИЧНИЙ БЛОК ПСИХОКОРРЕКЦИОННОГО КОМПЛЕКСУ: ХРОНІЧНІ ТРИВАЛО ДІЮЧІ ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ

Аналізом ситуационних чинників ризику, гострої внутрисемейного кризи діагностична робота не закінчується. Для правильного формулювання психокоррекционной програми набагато важливіше уявити собі ті, що поступово складаються і діючих протягом тривалого часу психологічні чинники, які викликали гостру внутрисемейний кризу. Саме вони і є основними причинними чинниками, зухвалими підвищену готовність до придбання сім'єю і дітьми стійкої невротичної поведінки. Саме ці причинні чинники і стають надалі основою психологічної корекції. Тому на другому етапі діагностики велика увага приділяється всебічному вивченню особливостей розвитку дитини. Зі всіма дітьми проводиться патопсихологическое обстеження відповідно до основних принципів патопсихологического експерименту, розроблені Б. В. Зейгарник (1969) і С. Я. Рубінштейн (1960). Нарівні з оцінкою пізнавальної діяльності велика увага приділяється особовим особливостям дітей. Психологічне обстеження обов'язково проводиться в присутності батьків, що дозволяє виявити деякі сторони дитяче-батьківських відносин, міра емоційної прихильності і залежність дитини від матері, а також відношення батьків до успіхів і помилок дитини в процесі роботи.

Всебічно вивчається історія розвитку дитини методом цілеспрямованого опиту батьків. Аналізуються гра дитини з психологом, спонтанна гра і гра дитини з батьками. Проводиться також спеціальне експериментальне дослідження самооценки дітей і оцінок поведінки і особових особливостей дітей батьками.

На основі всіх отриманих даних був складений узагальнений нарис психічного розвитку дітей в преневротических станах в порівнянні з основними психологічними новоутвореннями дошкільного періоду в нормі. Такий підхід в описі особливостей психічного дизонтогенеза був здійснений в дослідженні В. В. Лебедінського (1985), а узагальнення даних відносно контингенту дітей в преневротических станах було проведене в дипломних роботах Л. А. Міхайлової (1985) і Е. В. Іванової (1984).

Суглобово-хрящова система
У якім положенні транспортувати потерпілого з переломами ребер і грудини?
Які ознаки відкритого перелому?
Стандарт швидкої медичної допомоги при травмі хребта
Медичні заходи для діагностики захворювання, стану
Ознайомлення з основними вправами по профілактиці зорового стомлення
ТЕМА: ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

© 2018-2022  medmat.pp.ua