Головна

Акушерство   Анатомія   Анестезіологія   Вакцинопрофілактика   Валеологія   Ветеринарія   Гігієна   Захворювання   Імунологія   Кардіологія   Неврологія   Нефрологія   Онкологія   Оториноларингологія   Офтальмологія   Паразитології   Педіатрія   Перша допомога   Психіатрія   Пульмонологія   Реанімація   Ревматологія   Стоматологія   Терапія   Токсикологія   Травматологія   Урологія   Фармакологія   Фармацевтика   Фізіотерапія   Фтизіатрія   Хірургія   Ендокринологія   Епідеміологія  

Критика сучасної системи медичної реабілітації

Спектр хвороб, а значить, і вимоги до медичного обслуговування, дуже змінилися за останні десятиріччя. Передусім завдяки зміні вікового складу населення і прогресу в медичному обслуговуванні при гострих захворюваннях дуже виросла складова хронічних захворювань. Відповідно зростає і значення медичних реабілітаційних заходів, яким досі, в порівнянні з медичним лікуванням гострих захворювань надавали швидше другорядне значення.

Система медичної реабілітації в Німеччині розвивалася окремо від термінових заходів і в своєму концептуальному розвитку у великій мірі визначалася пенсійним страхуванням, яке виконувало основні задачі забезпечення в цій області. Ця система має історичне коріння в існуючих з кінця минулого сторіччя туберкульозних клініках і курортному лікуванні. У останні два десятиріччя, завдяки тому що змінилася постановка задач, в системі медичної реабілітації сталося відділення традиційних здравниць/санаторію і курортів. Концептуально спостерігається прагнення до цілісно орієнтованих клінік, з широкими интегративними і міждисциплінарними лікувальними підходами. Систему реабілітації в Німеччині можна розглядати в порівнянні з іншими країнами як особливо добре розроблену систему обслуговування, і немає сумнівів в тому, що за більш ніж сторічну історію сформувався міцний підмурівок реабілітаційного знання. Проте в останні роки в Німеччині ведеться все більш критична дискусія, передусім з приводу структурних аспектів цієї системи.

Так, сучасна німецька система охорони здоров'я визначається уявленнями, згідно яким має значення роздільне і послідовне виконання задач по профілактиці, лікуванню, реабілітації і відходу. Однак ця модель не пристосована до особливих характеристик і вимог хронічних захворювань. До таких характеристик можна віднести часто непомітний, повільний початок захворювання, динамічну течію, при якій компенсація зміняється аггравацией, що визначається интра- і интериндивидуальними відмінностями, а також численними контекстуальними змінними, і частою коморбидность. Звідси слідує, що при хронічних захворюваннях необхідні такі структури обслуговування, при яких можливе завчасне і дуже гнучке призначення реабілітаційних заходів. Перевага, що віддається послідовній моделі в системі охорони здоров'я Німеччини, в істотній мірі визначається також історично зумовленою різною підвідомчістю носіїв послуг і фінансування, різними задачами і послугами відповідних установ, а також різною компетенцією задіяних в цій сфері осіб. Оскільки така система обслуговування, заснована на розділенні повноважень і різної підвідомчості установ, не враховує особливості синдромів хронічно хворих людей, оптимальне лікування цих пацієнтів важко здійсненне. Ці властивості структури системи обмежують гнучкість і зумовлюють, на думку критиків, відсутність плавного переходу від однієї задачі обслуговування до іншої. Критикуються в зв'язку з цим серед іншого недостатня орієнтація на попит і невияснені питання, пов'язаний з користю, що приноситься; проблеми, зумовлені перетином між профілактичними, лікувальними, реабілітаційними заходами і заходами щодо відходу; надмірна соматична орієнтація послуг при недостатній психосоциальной реабілітації; відсутність плавного переходу через різну підвідомчість носіїв послуг і фінансування; висока міра институционализації медичної реабілітації з сильним акцентом на стаціонарні послуги; відсутність амбулаторних заходів і послуг, що надаються по місцю проживання; недостатня гнучкість послуг, слабий зв'язок між різними (особливо медичними і професійними) реабілітаційними формами обслуговування; відсутність заходів щодо перевірки або подальшого розвитку якості обслуговування, а також відсутність наукового обгрунтування реабілітації. Ці структурні недоліки, щонайменше в принципі, були виявлені комісією, призначеною Союзом німецьких носіїв пенсійного страхування з метою подальшого розвитку реабілітації в законному пенсійному страхуванні (Verband deutscher Rentenversicherungsträ)(ger, 1991).

Другою важливою підосновою сучасного розвитку є обмеженість ресурсів в охороні здоров'я і всьому бОльшая орієнтація на співвідношення витрати-користь. Всі носії медичних послуг дуже конкретизують значущі для них принципи економії, віддаючи перевагу тим заходам, які вимагають менше витрат. У зв'язку з цим можна згадати актуальні вимоги, такі як покриття бюджету в забезпеченні амбулаторних страхових лікарняних кас, фінансування лікарняних витрат з секториального бюджету, а також пільгове оподаткування носіїв пенсійного страхування.

Репродуктивна функція
Полова функція
Болю в порожнині малого таза
Интраамниональ- . 30
Гиперкалиемия
НАДМІРНО СИЛЬНА РОДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Азотемія

© 2018-2022  medmat.pp.ua