Головна

Акушерство   Анатомія   Анестезіологія   Вакцинопрофілактика   Валеологія   Ветеринарія   Гігієна   Захворювання   Імунологія   Кардіологія   Неврологія   Нефрологія   Онкологія   Оториноларингологія   Офтальмологія   Паразитології   Педіатрія   Перша допомога   Психіатрія   Пульмонологія   Реанімація   Ревматологія   Стоматологія   Терапія   Токсикологія   Травматологія   Урологія   Фармакологія   Фармацевтика   Фізіотерапія   Фтизіатрія   Хірургія   Ендокринологія   Епідеміологія  

Розділ 7. Я навіть думати не міг про те, що день, який я так чекав, вважатиму за краще забути

Я навіть думати не міг про те, що день, який я так чекав, вважатиму за краще забути. Але ці жахливі спогади ніяк не відпускають мене, кошмари тієї ночі виразні в моїх снах. Раз за разом проноситься в голові все те останнє, побачене мною в житті.

Батьки ще учора оповістили нас про те, що вони будуть святкувати Новий Рік з друзями, а мене залишили з братами. Радувала тільки домовленість з Яром: він обіцяв зайти за мною, і ми підемо святкувати до нього.

Ось ми втрьох залишилися одні в квартирі. Брати накривали стіл на двох, а я, будучи зайвим, зашився в кімнаті, раз за разом поглядаючи на мобильник, що мовчить.

Яр так і не подзвонив, коли брати накрили стіл, не написав, коли вони включили телевізор і почали напиватися. Він неначе б пропав. Я розумію, що усього лише намагаюся виправдати його, але раптом у нього щось трапилося? Раптом він просто не може оповістити мене про це? Хах, надія вмирає останньою.

Мені в голову прийшла досить безглузда думка: може я зможу стягнути що-небудь з святкового стола, трохи цукерок і склянка соку. З одного боку, там були вже поддатие брати, чи мало чого вони можуть удумать. А з іншою... Все-таки хотілося влаштувати собі свято. З холодильника взяти їжу - не варіант. Немає того азарту, того страху, всієї тієї гамми почуттів, які я випробував, заглядаючи у велику кімнату.

Мені повезло: Костя, нависши над Марком, цілував його, вони на зразок як віддавали всю свою увагу один одному. Підійшовши до стола, я взяв пакет соку, поклав на тарілку м'ясо, картоплю, там умістився навіть шматочок торта, а в кишені напихал цукерок. Я навіть повірити ніяк не міг в те, що зміг спокійно віддалитися з кімнати, залишивши братів один з одним.

Все-таки в порівнянні з іншими передноворічний днями, в цьому році мені було найкраще. Я був один, сам з собою, мені не треба було нікому усміхатися, зображати вселенську любов до тих двох гадів, що зараз, упевнений, із захватом трахкалися.

Я не міг розчаруватися в Ярославові, продовжував вірити в те, що він прийде за мною, і у нас буде щасливе свято.

- Ну що, дрібний злодюжка, добре святкуєш? - роздався шепіт над моїм вухом.

Я вже пожалів про те, що сіл спиною до дверей, і тому не помітив, як брати увійшли.

У цьому шепоті не було нічого хорошого. Брати не були остаточно п'яні, вони могли заподіяти мені ще яку шкоду.

- Пий, сучениш! - переді мною з силою поставили пляшку горілки.

- Я... Я не п'ю, - тільки і залишалося просипіти мені через страх обернутися.

- Пий, мразь!

Я схлопотал цією ж пляшкою по голові. Як добре, що вона не була повною. Залишалося тільки взяти і зробити з горла глоток - рідина виявилася неймовірно мерзенною, мене перекрутило, горло обпалило, очі трохи не витріщилися від всіх цих відчуттів.

За мною стояли брати, з недобрими ухмилками що дивилися на мої потуги.

- Дай сюди, - Марк відібрав у мене пляшку, відпив сам і дав відпити Косте.

До спиртного вони були досить стійкі, а ось я - немає. Мене все більше розносило від єдиного ковтка, але мені не було весело або добре. Було лише відчуття того, що зараз станеться непоправне.

- Не можна красти, маленька ти тварюка, - проричал Костя, раптово хватаючи мене за волосся і відтягаючи до мого ліжка.

Я не намагався відмикатися, коли брати стали рвати мій одяг, смикати мене за руки і ноги, я усього лише з головою віддався паніці. Брати і самі роздяглися, нависли наді мною. Було усвідомлення того, що майбутнє неминуче, але мені не захотілося знов випробувати ту ганьбу і приниження. Я спробував виритися і навіть зрадів на секунду, ударивши когось з братів.

Невиразне гарчання, мене вистачають чотири руки, б'ють невпопад. Я кричу, намагаючись все припинити, втекти від бажань братів.

- Відпустіть мене, худоба! - залементував я, намагаючись хоч якось виритися із захвата.

- Заткнися, мудище, - відмахнувся Марк і ударив мене по плечу так, що щось там хрумтіло.

Незважаючи на те, що я і робив спроби звільнитися, вони вдвох скрутили мене так, що виритися не міг, і лупцювали, що від болю забув про свій порятунок. Я панічно спостерігав за тим, як Костя взяв пляшку із залишками горілки і попрямував до мене.

- Розсуй цій туші ноги, - наказав він брату.

Я лише тихо ухнув, коли Марк доторкнувся до мене. Крізь деяку пелену я дивився, як обличчя братів спотворилися гримасою зловтіхи, відчував, як Костя підніс пляшку до моєму анусу, і навіть спробував заперечити, коли він зібрався пропихати її шийку в мене.

Я сильно стисся, сподіваючись на те, що вони не зможуть це зробити... Наївний дурень. Сильний біль пронизав моє тіло, було таке відчуття, що мене роздирає на частині. З порваного ануса повільно текла кров, створюючи не самі приємні відчуття, які змішувалися з пекучим болем. Я думав, що більш боляче не може бути...

На заперечення сил не залишилося, я міг тільки кричати, поки він трахкав мене пляшкою. Горілка з неї спершу просто текла по мені, від цього все здавалося тільки гаже і неприятнее. Але Марк знов різко рухав їй у мені, через що рідина полилася всередину мене. Ви коли-небудь проливали на ранку спирт або щось подібне? А тепер представте ці відчуття приблизно разів в десять сильніше...

- З нього досить, - прошептав Марк.- Так і горілка вся в нього пішла. Давай вже, м?

Шийка пляшки змінилася членом Кістки, який з розлюченням вдовблювався в мене, навіть не турбуючись про те, боляче мені чи ні. А боляче було, причому так, що мені здавалося, неначе ось-ось моя задниця вибухне. Лежачи на спині відчував, як простирадла під мною просочилися сумішшю крові і горілки і тому стали неприємно вологими.

- Костик, ти і так його порвав, він весь прямо тече. Дай і мені, - проворковал до цього лише сидячий рядом Марк.

Брат спробував перевернути мене, так щоб я виявився зверху нього, але до мене дошло, що ці моральні виродки зібралися робити.

Крики, спроби виритися, удари, сльози... Проти озвірілих братів я не міг поставити нічого. Я, побитий і знесилений, лежав на Косте, а позаду влаштовувався Марк. Думалося, що більш боляче мені вже не буде, але коли в мене стали пхати два члени відразу, то зрозумів, що помилився.

Поки брати ніжно цілували один одну, я корчився в муках між ними і давився власними сльозами.

Я лежав розбитий, виснажений, з мене текла кров упереміш зі спермою братів, просочуючи і без того скривавлені простирадла, поки ті чудовиська цілувалися під бій курантів.

У темряві загорівся екран телефону. SMS від Яра.

"Пробач мене, сонечко. Мої вирішили відсвяткувати зі мною і тільки потім відчалити. Все закінчилося. Не нудьгуй, скоро буду".

Так, він правий. Все закінчилося.

Дениел Гоулман
Емоційний інтелект
Аениел Гоулман
Дениел Гоулман
Емоційний інтелект
СУДИНОРОЗШИРЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ МИОТРОПНОГО ДІЇ
Функція серця

© 2018-2022  medmat.pp.ua