Головна

Акушерство   Анатомія   Анестезіологія   Вакцинопрофілактика   Валеологія   Ветеринарія   Гігієна   Захворювання   Імунологія   Кардіологія   Неврологія   Нефрологія   Онкологія   Оториноларингологія   Офтальмологія   Паразитології   Педіатрія   Перша допомога   Психіатрія   Пульмонологія   Реанімація   Ревматологія   Стоматологія   Терапія   Токсикологія   Травматологія   Урологія   Фармакологія   Фармацевтика   Фізіотерапія   Фтизіатрія   Хірургія   Ендокринологія   Епідеміологія  

ПОВ'ЯЗАНІ З РІВНЕМ ЇХ ТРИВОЖНІСТЬ

Попередній життєвий досвід дитини, накопичений ним до надходження в школу, може допомогти йому включитися в нові соціальні відносини, спільну діяльність, пристосуватися до умов, що змінилися. Однак недостача подібного досвіду або нездатність володіти собою можуть привести до негативних наслідків, що істотно для емоційно-особового досвіду дитини. Негативний емоційний досвід може породити високу тривожність дітей [2].

Хоч багато які автори розглядають можливість корекції рівня тривожність у дітей різними методами [6, 9, 15] і згадують про можливість використання методу недирективної ігрової терапії для корекції тривожність [7, 10], ефективність даного методу в нашій країні не знайшла експериментального підтвердження. Саме тому задачею нашого дослідження стало експериментальне підтвердження ефективності корекції дитячої тривожність за допомогою різних методів ігрової терапії. У нашому експерименті взяли участь 1267 дітей дошкільних установ м. Чебоксари.

До проведення коррекционной роботи у всіх дітей, що беруть участь в експерименті, був визначений рівень тривожність за допомогою діагностичної методики Р. Теммпла, В. Амена, М. Дорки «Вибери потрібну особу» (див. Додаток). Ця методика дозволяє визначити тривожність по відношенню до ряду типових для дитини життєвих ситуацій взаємодії з іншими людьми, де відповідна властивість особистості виявляється в найбільшій мірі. Вказана методика призначена для діагностики дітей у віці від 4 до 7 років. Психодиагностический матеріал включає в себе серію малюнків, кожний з яких представляє деяку типову для дошкільника життєву ситуацію (всього 14 ситуацій). Кожний з описаних малюнків виконаний в двох варіантах - для хлопчиків і для дівчинок. У процесі тестування відбувається ідентифікація дитиною себе з картинкою хлопчика або дівчинки в залежності від підлоги випробуваної.

Двозначність малюнків в методиці має «проективную» навантаження. Те, яке значення додає дитина саме цим малюнкам, вказує на типовий для нього емоційний стан в подібних життєвих ситуаціях. Тест проводиться індивідуально з кожною дитиною, результати заносяться в протокол. На основі отриманих даних проводиться кількісний аналіз і по формулі обчислюється індекс тривожність (ИТ) дитини, який рівний процентному відношенню кількості негативних виборів до їх загальної кількості. Нарівні з кількісним передбачається і якісний аналіз тривожність. Аналізується кожна відповідь дитини, після чого робиться висновок відносно можливого характеру емоційного досвіду дитини в даній (або подібної) ситуації. Висока информативность методики, достовірність, а також порівняно невеликі витрати часу на діагностику роблять її доступної для якісного і кількісного аналізу результатів. Після обробки і інтерпретації отриманих за допомогою цієї методики даних нам вдалося визначити рівень тривожність кожної дитини, що бере участь в дослідженні (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Кількісний розподіл дошкільнята відповідно до рівня їх тривожність

Рівень тривожність

високий середній низький

Кількість дітей % Кількість дітей % Кількість дітей %

М 245 Д 203 М 19 д М 396 Д 423 М 31 Д 34 М 0 д м д

Примітка. М - хлопчики; Д - дівчинки.

Як видно з табл. 3.1, жодна дитина не набрала тієї кількості балів, яка відповідає низькому рівню тривожність. Однак 448 випробуваних з 1267 (35%) мають високий рівень тривожність. Такі діти під час тестування виявляли неспокій, нервозність. Їх цікавило, що записує психолог, чи не дізнаються про результати тесту батьки або вихователі, як відповідають інші діти і чи правильно відповідають вони самі. У деяких спостерігалася підвищена рухова активність: вони гризли нігті, гойдали ногою, намотували волосся на палець, покусували нижню губу. У окремих дітей можна було помітити фізіологічні ознаки підвищеної тривожність, наприклад у них частішало дихання, потіли долоні, з'являлися покраснения шкіряних покривал в області особи і/або шиї. Дев'ять чоловік відмовилися від тестування і лише після довгих домовленостей, що це не страшне і не хворе, погодилися подивитися на хід діагностики з іншою дитиною з тієї ж, що і вони самі, групи дошкільної установи. Вже в ході дослідження зустрічалися діти, які активно або пасивно відмовлялися від діагностики. Активна відмова виражалася в словесній формі або демонстративній поведінці (капризи, плач, відхід). Пасивна відмова була пов'язана з появою підвищеної отвлекаемости у дітей, коли вони починали розмову на відвернену тему, просилися в туалет, упускали з рук хустку або з ноги взуття і починали довго і наполегливо їх підіймати з підлоги, при цьому ніяково усміхаючись і ойкаючи. У ході діагностики високотревожние діти нерідко вибирали малюнок, на якому було зображене сумне обличчя. Відповідаючи на питання психолога «Чому?», вони частіше за все говорили: «Тому що його лають», «Тому що її покарали», «Через того що мама любить сестру, а не її», «Тому що його всі кинули і він один», «Тому що він поганий».

За результатами дослідження у 819 (65%) дітей був виявлений середній рівень тривожність. Такі діти в процесі тестування або взагалі не виявляли ознак, властивих високотревожним дошкільнята, або виявляли деякі з них в слабій мірі.

Отримані дані говорять про те, що досить велику кількість дітей мають високий рівень тривожність. Тобто фактично у кожної третьої дитини рівень тривожність перевищує середній і, отже, дитина потребує цілеспрямованої і планомірної психологічної корекції. У першому розділі вже зазначалося, що високий рівень тривожність негативно впливає на розвиток дитини і на результативність його діяльності. Тому необхідність корекції рівня тривожність не викликає сумнівів.

У другому розділі були описані три методи ігрової терапії: директивна, недирективна і змішана. Проведення корекції з використанням всіх цих методів підтвердило їх ефективність. Про це можна було судити по зміні поведінки дитини, минулої курс ігрової терапії, і по зниженню у нього рівня тривожність. Однак те, наскільки один метод ігрової терапії ефективніше за інших при корекції рівня тривожність, досі ніким не вивчалося. Тому ми вирішили визначити, чи існує різниця в показниках ефективності корекції рівня тривожність при використанні різних методів ігрової терапії.

З числа випробуваних з високим рівнем тривожність, які відвідували випускні групи дошкільних установ, у яких був виявлений високий рівень тривожність, було відібрано 400 дітей: 200 хлопчиків і 200 дівчинок. З них в контрольну групу увійшло 100 дітей (50 дівчинок і 50 хлопчиків) і в експериментальну - 300 дітей (150 дівчинок і 150 хлопчиків).

Експериментальна група в свою чергу була розділена на три підгрупи. У першу підгрупу увійшли діти, з якими проводилася ігрова терапія недирективного типу - 100 випробуваних (50 хлопчиків, 50 дівчинок). У другу підгрупу увійшли діти, в роботі з якими використовувалася директивна ігрова терапія - 100 випробуваних (50 хлопчиків, 50 дівчинок). У третю - діти, з якими працювали методом змішаної ігрової терапії - 100 випробуваних (50 хлопчиків, 50 дівчинок).

При цьому у всіх дітей спочатку був відмічений високий рівень тривожність як в якісній характеристиці, так і в кількісної (60,64%; 60,78%; 60,57%; 60,57% відповідно), тобто до проведення корекції у всіх дітей був фактично однаково високий рівень тривожність. Однак з кожною дитиною експериментальної групи проводилася ігрова терапія одного з трьох типів, а діти контрольної групи брали участь в експерименті тільки на діагностичних етапах.

Харчові отруєння мікробної природи
Характеристика головних складових частин їжі і їхнє значення для організму
Види надзвичайних ситуацій
Знезаражування води в колодязях
Метеотропние реакції
Хімічні загрязнители атмосферного повітря.
Учбова мета допомоги.

© 2018-2022  medmat.pp.ua