Головна

Акушерство   Анатомія   Анестезіологія   Вакцинопрофілактика   Валеологія   Ветеринарія   Гігієна   Захворювання   Імунологія   Кардіологія   Неврологія   Нефрологія   Онкологія   Оториноларингологія   Офтальмологія   Паразитології   Педіатрія   Перша допомога   Психіатрія   Пульмонологія   Реанімація   Ревматологія   Стоматологія   Терапія   Токсикологія   Травматологія   Урологія   Фармакологія   Фармацевтика   Фізіотерапія   Фтизіатрія   Хірургія   Ендокринологія   Епідеміологія  

Стандартне і грудне відведення в ЕКГ

Стандартне двополюсне відведення, запропоноване в 1913 р. Ейнтховеном, фіксують різницю потенціалів між двома точками електричного поля, видаленими від серця і розташованими у фронтальній площині - на кінцівках. Для запису цього відведення електроди накладають на правій руці (червона маркіровка), лівій руці (жовта маркіровка) і на лівій нозі (зелена маркіровка). Ці електроди попарно підключаються до електрокардиографу для реєстрації кожного з трьох стандартного відведення. Четвертий електрод встановлюється на праву ногу для підключення заземляючого проводу (чорна маркіровка). Стандартне відведення від кінцівок реєструє при наступному попарном підключенні електродів. I відведення - ліва рука (+) і права рука (-); II відведення - ліва рука (+) і права рука (-); III відведення - ліва нога (+) і ліва рука (-). Знаками (+) і (-) тут позначено відповідне підключення електродів до позитивного або негативного полюсів гальванометра, т. е. вказані позитивний і негативний полюс кожного відведення. Три стандартних відведення утворять рівносторонній трикутник (трикутник Ейнтховена), вершинами якого є права рука, ліва рука і ліва нога з встановленими там електродами. У центрі рівностороннього трикутника Ейнтховена розташований електричний центр серця, або точковий єдиний серцевий діполь, однаково видалений від всього трьох стандартного відведення. Грудне відведення Грудне однополюсний відведення, запропоноване Wilson в 1934 р., реєструють різницю потенціалів між активним позитивним електродом, встановленим в певних точках на поверхні грудної клітки, і негативним об'єднаним електродом Вільсона. Звичайно для запису ЕКГ використовують 6 загальноприйнятих позицій грудного електрода на передній і бічній поверхні грудної клітки, які в поєднанні з об'єднаним електродом Вільсона утворять 6 грудного відведення. Грудне відведення означається заголовною латинською буквою V з додаванням номера позиції активного позитивного електрода, позначеного арабськими цифрами. Відведення V1 - електрод встановлений в четвертому межреберье по правому краю грудини. Відведення V2 - електрод розташований в четвертому межреберье по лівому краю грудини. Відведення V3 - електрод знаходиться між другою і четвертою позицією, приблизно на рівні четвертого ребра. Відведення V4 - електрод встановлений в п'ятому межреберье по лівій срединно-ключичній лінії. Відведення V5 - електрод на тому ж горизонтальному рівні, що і V4 по лівій передній пахвовій лінії. Відведення V6 - електрод по лівій середній пахвовій лінії на тому ж горизонтальному рівні, що і V4 і V5 Отже, в клінічній електрокардіографії найбільш широке поширення отримали 12 електрокардиографических відведення (3 стандартних, 3 посилених однополюсний відведення від кінцівок і 6 грудного відведення). Електрокардиографические відхилення в кожному з цього відведення відображають сумарну ЕДС всього серця, т. е. є результатом одночасного впливу на дане відведення електричного потенціалу, що змінюється в лівих і правих відділах серця, в передній і задній стінці шлуночків, у верхівці і основі серця і т. д.

Домінантність і рецесивність
Перші представлення про спадковість
Одноклітинні і багатоклітинні еукариоти
Проекційна анатомія артерій і нервів нижньої кінцівки
ДОДАТОК. МАЛЮНКИ.
СУДИНИ І НЕРВИ ВЕЛИКИХ СЛИННИХ ЗАЛОЗ
Чому в нас не було силіконових долин

© 2018-2022  medmat.pp.ua